Наразі Кримінальний Кодекс Російської Федерації передбачає покарання за незаконне збирання та розповсюдження в мережі інформації про приватне життя, а також за незаконний доступ до комп’ютерної інформації, у тому числі за її копіювання, пояснює Марков. Крім того, за його словами, періодично до кримінальної відповідальності притягують людей, які зливають інформацію про зміст листування та дзвінків, наприклад співробітників мобільних операторів, які продають інформацію про білінг абонентів.
Але поширення інформації, яка не стосується приватного життя і не була отримана незаконно самим її розповсюджувачем, поки злочином не є її лише вправі заблокувати Роскомнагляд. Автори нового законопроекту пропонують запровадити кримінальну відповідальність просто за поширення інформації, що міститься у злитих базах персональних даних, каже юрист.
Для цього правоохоронцям достатньо довести лише факт розповсюдження відомостей про персональні дані, раніше незаконно отримані третіми особами. Марков наводить приклад із витоком бази «Яндекс.Еди» — наприклад, «Яндекс» допустив витік, а тепер ці дані поширюються вже будь-ким і особливого покарання за це зараз у законодавстві в принципі не передбачено
«З одного боку це дозволить притягати до відповідальності продавців баз даних. Але очевидно, що такі люди приховують свою діяльність, тому навряд чи основна практика застосування нової статті зосередиться саме на них. Більш явними виглядають ризики для журналістів, які займаються розслідуваннями, аналізуючи широко доступні, але не завжди законно опубліковані бази даних», — каже Марков.
Заборона, за словами юриста, стосуватиметься будь-яких людей, які розповсюджують інформацію, але для журналістів, які займаються проектами на кшталт «Панамського архіву», «Досьє Пандори» та іншими розслідуваннями, ризики вищі, оскільки саме вони професійно працюють із базами, публікують інформацію та до того ж, самі є публічними особистостями, так що їх легко знайти.
Ілля Шуманов зазначає, що нова стаття Кримінального кодексу може бути використана з репресивною метою також для переслідування цивільних активістів та аналітиків. Після ухвалення цього закону теоретично проблеми можуть виникнути у будь-якої людини, якщо у нього в телефоні раптом виявився скан чужого паспорта і він не може довести, що ця інформація використовувалася ним у сімейних чи особистих цілях, вважає Шуманов. «Поняття персональних даних у нас розмите. І фактично під нього може потрапити будь-яка інформація», — наголошує він.
Він зазначає, що під дію законопроекту підпадають сервіси, які надають доступ до персональних даних на запит — «телеграм-боти, сервіси пробива, на кшталт “Око Бога” та йому подібні». При цьому, за словами Шуманова, навряд чи ці сервіси перестануть функціонувати після набуття чинності новою статтею Кримінального кодексу. “У правоохоронних органів вистачає інструментів для того, щоб боротися з ними блокуваннями, кримінальним переслідуванням, але вони не можуть впоратися”, – зазначає Ілля Шуманов.
Ризики для тих, хто наважиться опублікувати щось відкрито на основі витоку даних зростають, а загрози для хакерів, як і раніше, немає, підтверджує адвокат, який спеціалізується на захисті цифрових прав. Він посилається на відкриті дані, судячи з яких злитих баз даних останнім часом стало значно більше, а про залучення осіб, справді пов’язаних із витоками, нічого не відомо.
Як зазначив адвокат, «заборонені» персональні дані спецкатегорій — про расову, національну приналежність, політичні погляди, релігійні чи філософські переконання, стан здоров’я, інтимне життя, а також біометричні персональні дані, найчастіше збирають саме силовики. Про це, наприклад, докладно розповідав проект «Мережеві свободи».
Діяльність журналістів захищена законом «Про персональні дані» — у ньому прямо передбачено, що опрацювання даних допускається для здійснення професійної діяльності журналіста, ЗМІ, а також наукової, літературної чи іншої творчої роботи, звернув увагу адвокат. Але автори законопроекту про це в пояснювальній записці замовчують, чи на практиці враховуватимуться закріплені цим законом права журналістів та ЗМІ — невідомо, зазначає він.
«Особливе питання виникне в тому випадку, якщо завдяки вивченню бази даних, опублікованої хакерами незаконним шляхом, журналіст оприлюднить інформацію, що становить явний суспільний інтерес — про корупційні чи інші злочини, скоєні державними службовцями або за їх безпосередньої участі, — розмірковує той самий експерт. — Чи суди у таких випадках звільнятимуть від відповідальності представників ЗМІ, які виконують функції «сторожових псів суспільства»? Велике питання».
Посилення покарань за незаконний обіг персональних даних — передбачувана реакція влади на повне обвалення системи їх захисту у 2022-2023 роках, резюмує співрозмовник. «Інформація практично про кожного жителі Росії, не виключаючи співробітників спецслужб та членів сімей вищих державних чиновників, вже дійсно доступна в інтернеті. Імовірність знайти та притягнути до реальної відповідальності осіб, які забезпечили витоку, вкрай низька: бази вже втекли, розміщені, багаторазово завантажені та поширені, — каже він. — А ось справді високі ризики законопроект створює для тих, хто намагатиметься використовувати вже опубліковані дані у своїй відкритій роботі для журналістів-розслідувачів».
